Історія справи
Постанова ВГСУ від 06.07.2016 року у справі №922/5260/15Постанова ВГСУ від 17.02.2016 року у справі №922/5260/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2016 року Справа № 922/5260/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддів:Акулової Н.В., Кочерової Н.О., Саранюка В.І.розглянувши касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" Єрмака Валерія Олександровичана ухвалуХарківського апеляційного господарського суду від 18.12.2015 рокуу справі№922/5260/15 Господарського суду Харківської областіза позовом Азово-Чорноморської інвестиційної компанії у формі Товариства з обмеженою відповідальністюдо відповідачів:1. Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" Єрмака Валерія Олександровича; 2. Публічного акціонерного товариства Банка "Меркурій"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Чибісової Анни Олександрівнипровизнання договору недійсним
За участю представників:
від позивача: Орлов О.О. (дов. б/н від 04.01.2016 року);
від відповідача-1: Комаровський Д.В. (дов. №17 від 07.12.2015 року);
від відповідача-2: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився;
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18.12.2015 року у справі № 922/5260/15 (судді: Слободін М.М., Гончар Т.В., Гребенюк Н.В.) клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" про поновлення строку апеляційного оскарження відхилено; повернуто апеляційну скаргу та додані до неї матеріали на 29 арк., в т.ч. платіжне доручення про сплату судового збору №3145 від 19.11.2015 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована відсутністю підстав для відновлення пропущеного процесуального строку для апеляційного оскарження рішення місцевого господарського суду.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду апеляційної інстанції, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" Єрмак Валерій Олександрович звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 18.12.2015 року про повернення апеляційної скарги АТ "Банк Золоті Ворота" на рішення Господарського суду Харківської області від 09.11.2015 по справі №922/5260/15 та направити справу до розгляду у суд апеляційної інстанції.
В касаційній скарзі скаржник посилався на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Азово-Чорноморська інвестиційна компанія у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, у відзиві на касаційну скаргу, просить ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
У судовому засіданні представник відповідача-1, підтримав вимоги та доводи касаційної скарги, просив її задовольнити.
Представник позивача, у судовому засіданні, заперечував проти задоволення касаційної скарги, просив залишити її без задоволення.
Заслухавши представників сторін, які з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням господарського суду Харківської області від 09.11.2015 р. у справі №922/5260/15 позовні вимоги задоволено повністю; визнано недійсним Договір відступлення права вимоги за іпотечним договором № 16-03-09, посвідченого ОСОБА_9, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу 21 січня 2008 року, реєстровий № 369 від 07.02.2014 року; стягнуто з ПАТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" на користь ТОВ "Азово-Чорноморська інвестиційна компанія" 609,00 грн. судового збору; стягнуто з ПАТ банка "МЕРКУРІЙ" на користь ТОВ "Азово-Чорноморська інвестиційна компанія" 609,00 грн. судового збору.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА", звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 02.12.2015 року апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" було повернуто на підставі пункту 2 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із неподанням доказів надсилання копії апеляційної скарги третій особі.
Усунувши недоліки скарги, зазначені в ухвалі Харківського апеляційного господарського суду від 02.12.2015 року, скаржник, 09.12.2015 року (про що свідчить штамп Господарського суду Харківської області на першій сторінці апеляційної скарги), вдруге подав апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Харківської області від 09.11.2015 року. До апеляційної скарги будо додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, скаржник в якості поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення від 09.11.2015 у справі № 922/5260/15 посилався на те, що ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 02.12.2015 року було повернуто апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА", у зв'язку з чим повторне її подання відбулося поза межами строків апеляційного оскарження.
Відхиляючи клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" про поновлення строку апеляційного оскарження та повертаючи апеляційну скаргу без розгляду суд апеляційної інстанції виходив з того, що посилання скаржника на повернення судом апеляційної скарги, яке зумовило її повторне подання поза межами строку апеляційного оскарження, не може вважатися поважною причиною пропуску такого строку, так як свідчить лише про невиконання заявником скарги при її першому поданні до апеляційного суду вимог статей 95 та 27 ГПК України щодо надсилання копії апеляційної скарги третій особі, яка користується правами сторони, тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що причини пропуску позивачем строку на апеляційне оскарження не є поважними, а клопотання про відновлення строку підлягає відхиленню.
Проте колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.
Частиною 4 статті 97 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо: скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Відповідно до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Наведена норма встановлює право апеляційного господарського суду на свій розсуд вирішувати питання щодо відновлення строку на апеляційне оскарження, однак при цьому суд повинен додержуватись основних засад здійснення правосуддя. У кожному випадку суд повинен, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуване рішення прийняте Господарським судом Харківської області 09.11.2015, останнім днем строку подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 09.11.2015, відповідно до вимог ст.93 Господарського процесуального кодексу України було 30.11.2015 року, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 02.12.2015 року апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" було повернуто на підставі пункту 2 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України.
Усунувши недоліки скарги, зазначені в ухвалі Харківського апеляційного господарського суду від 02.12.2015 року, скаржник, 09.12.2015 року (про що свідчить штамп Господарського суду Харківської області на першій сторінці апеляційної скарги), вдруге подав апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Харківської області від 09.11.2015 року. До апеляційної скарги будо додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Тобто з незначним пропуском строку подання апеляційної скарги, тому суд апеляційної інстанції безпідставно дійшов висновку, щодо відсутності правових підстав для поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги.
Так, згідно зі ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону (ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Згідно з ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з Конвенцією про захист прав і основних свобод людини, ратифікованою Верховною Радою України 17.07.1997 року, Україна взяла на себе зобов'язання з забезпечення права на справедливий суд, передбаченого ст. 6 зазначеної Конвенції.
З огляду на вищевикладене, ухвала Харківського апеляційного господарського суду від 18.12.2015 року у справі №922/5260/15 підлягає скасуванню, а справа передачі до Харківського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" Єрмака Валерія Олександровича задовольнити.
2. Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 18.12.2015 року у справі № 922/5260/15 скасувати.
3. Справу № 922/5260/15 передати до Харківського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.
Головуючий суддя Н.В. Акулова
Судді: Н.О. Кочерова
В.І. Саранюк